Menu

Інформаційна, бібліотечна та архівна справа

 bs. 1,1            bs


Підготовка фахівців бібліотечної справи в коледжі зорієнтована на сучасну видавничо-книготорговельну та бібліотечно-інформаційну індустрію України, забезпечується стандартом вищої освіти, циклами фундаментальних, професійно- орієнтованих і спеціальних дисциплін.

Випускники спеціальності зможуть працювати не лише в бібліотеках різних типів та видів, зокрема й електронних, але й спеціалістами з інформаційного управління, маркетологами, спеціалістами зі збуту, реклами, зв’язків з громадськістю у книжкових і газетно-журнальних видавництвах, видавничих фірмах, редакційно-видавничих відділах, в поліграфічних і книготорговельних підприємствах, рекламних агентствах, інформаційних та інформаційно-аналітичних центрах.

Перспективи розвитку спеціальності базується на головних ідеях, напрямах і принципах, які містяться в Законах України "Про вищу освіту", "Про національну програму інформатизації", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", в "Основах законодавства України про культуру."

Навчання зорієнтована на розширення професійної сфери підготовки і використання випускників спеціальності в інформаційній інфраструктурі та документно-комунікаційній системі України, що включає бібліотеки, органи науково-технічної інформації, інформаційно-аналітичні центри, музеї, архіви, книговидавничі та книготорговельні підприємства усіх форм власності.

Головними  завданнями є збагачення бібліотечної та інформаційної освіти на базі нових інформаційних технологій, створення безперервної системи підготовки молодших спеціалістів для бібліотечних установ різних типів і видів України.

В основі оновлення бібліотечно-інформаційної освіти на спеціальності лежать :  модернізація змісту і структури освітньо-професійної програми, розроблення нових навчальних планів, освітньо-кваліфікаційних характеристик  молодшого спеціаліста –фахівця бібліотечної справи, удосконалення організації навчально- виховного процесу, методики викладання навчальних дисциплін професійного циклу, розробка навчально –методичних комплексів дисциплін,    мультимедійного супроводу навчальних занять, підготовка методичних посібників  та рекомендацій в друкованій та електронній формах.

Перспективні цілі, завдання і напрями підготовки  бібліотечних кадрів на спеціальності   базуються на кращих традиціях та  58-річному досвіді підготовки фахівців в Калуському коледжі культури і мистецтв.

Серед пріоритетних напрямів є:

  • орієнтація на електронну бібліотеку та автоматизовані бібліотечно-інформаційні технології (АРМ, АБІС);
  • поглиблення знань змісту та структури документно-інформаційних ресурсів бібліотек різних типів і видів;
  • розширення у навчальних планах блоку інформаційних, економічно-правових та управлінських дисциплін;
  • поглиблення знань у галузі організації та методики науково-пошукової діяльності;
  • проведення більшості практичних занять на базі кращих бібліотек міста ;
  • скорочення обсягу аудиторних лекційних занять, збільшення обсягу самостійної роботи студентів;

Необхідність підвищення престижу та конкурентноздатності бібліотечної професії потребують перегляду та уточнення основних знань, умінь, навичок, якими має володіти бібліотекар-бібліограф. Значна увага приділяється формуванню креативності та професійної компетентності майбутніх фахівців.

У сучасних умовах до бібліотекаря пред’являються підвищені вимоги. Він має знати: структуру системи соціальних комунікацій, принципи і методи вивчення інформаційних потреб; традиційні і новітні джерела інформації, технології їх аналітико-синтетичної обробки; структуру, вимоги до організації та надання в користування інформаційних ресурсів; сутність інформаційного менеджменту і маркетингу, економічні та правові основи бібліотечно-інформаційної діяльності; теорію та практику автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем (АБІС) та Інтернет-технологій.

У галузі бібліотечно-інформаційних технологій – вміти: створювати, експлуатувати й оцінювати ефективність баз даних та АБІС; управляти сучасними системами телекомунікацій; застосовувати програмні засоби і системи; вести бібліотечно-бібліографічне обслуговування в традиційному та автоматизованому режимах та ін.

У галузі управління бібліотечно-бібліографічними структурами бібліотекар-бібліограф повинен уміти: планувати їхню роботу; управляти кадрами і фінансами; впроваджувати принципи менеджменту і маркетингу; приймати самостійні рішення, формувати політику і стратегію бібліотеки; впроваджувати інновації.

Підвищення рівня підготовки бібліотечних кадрів потребує суттєвого вдосконалення організації навчання, починаючи з профорієнтаційного відбору і закінчуючи розподілом молодих спеціалістів, вивченням ефективності їх роботи. Сюди відноситься також: планування та організація навчального процесу, активізація самостійної роботи студентів, її оснащеність електронними навчально-методичними матеріалами, підручниками; наявність сучасної матеріально-технічної бази (в першу чергу, комп’ютерної техніки), організація науково-пошукової роботи студентів, наявність кваліфікованого викладацького складу та ін.

Вирішення цих завдань передбачає конкретні дії:

  • Широке впровадження в навчальний процес нових освітньо-професійних програм;
  • навчальних планів та власних програм з навчальних дисциплін створених викладачами спеціальності, що відповідають освітнім стандартам;
  • сучасних педагогічних технологій;
  • комп’ютерної техніки;
  • інтернет та мультимедіа-технологій.

Планується підготовка до друку навчально-методичних комплексів з професійних дисциплін, навчально–методичних посібників, текстів лекцій, зошитів для практичних занять, програм семінарських занять та створення їх комп’ютерних аналогів.

Пріоритетним напрямом науково-пошукової роботи викладачів і студентів спеціальності виступає бібліотечно - бібліографічна та інформаційна діяльність та освіта, а саме :

  • Бібліотека як соціальний інститут: історія, сучасність, перспективи;
  • Українська бібліографія як предмет дослідження та викладання;
  • Бібліотечні фонди та інформаційно-пошукові системи: історія, теорія, організація;
  • Автоматизовані бібліотечні системи і мережі;
  • Бібліотечне краєзнавство: теоретико-методологічний аспект.

Для розвитку науково-пошукової діяльності, обміну інформацією, зростання професійної компетеності плануються наступні заходи:

  • Участь студентів спеціальності в роботі бібліотечної секції студентського наукового товариства коледжу, підготовка та захист рефератів на тему: «Видатні діячі науки і культури XVIII-XIX ст.
  • Видання бібліографічного дайджесту: «Пересопницьке Євангеліє-Українська першокнига» (за матеріалами теоретичної конференції до 450 річчя Пересопницької святині);
  • Підготовка літературно-інформаційного путівника до видавничого проекту «Літературне ін.-фоліо» Серія «Ім’я, яке я відкрив для себе» (про представників   «Станіславського феномену»).

На спеціальності планується створити електронну бібліотеку навчальних та навчально-методичних матеріалів на допомогу самостійної роботи студентів, а також методичне забезпечення мультимедійного супроводу навчальних занять з циклу професійних дисциплін. 


Підсумковиймасовий захід з переддипломної виробничої практики студентів ІІІ курсу БС Літературний кеб: "Агата Крісті - доля королеви"

 Kristi


 


 

 

 



Захист Вітчизни у будь-які часи та в будь-якій державі завжди мав пріоритетне значення.  Українське жіноцтво завжди було рішучим прихильником державницької ідеї. Українки ніколи не ховалися за спинами чоловіків, завжди стояли поряд зі своїми коханими, батьками, братами, надихаючи їх на подвиги, несли разом із ними важкий тягар  воєнних випробувань.

В період визвольних змагань початку ХХ століття були жінки-добровольці, які відіграли провідну роль у справі стрілецьких організацій, які пройшовши коротке навчання, направлялись до різних військових частин, де воювали нарівні з чоловіками. Необхідно зазначити, що кожній із них довелося докласти чималих зусиль, аби реалізувати своє право «бути вояками так само, як і мужчини». До кагорти славних жінок –військових можна зачислити Олену Степанів, Софію Галечко, Олександру Соколовську, Ольгу Підвисоцьку, Артемізію Галицьку.  Саме про них бібліотека Калуського коледжу культури і мистецтв пілготувала слайд-презентацію на тему:  «Галицькі патріотки».

Patriotky


Бібліотека коледжу підготувала анонс-презентацію про лауреата Нобелівської премії в галузі літератури за 2015 рік. Лауреатом цієї премії стала уродженка Івано-Франківська , а тепер білоруська письменниця Світлана Олександрівна Алексієвич.

Alexievych


30 вересня 2015 року спеціальність Бібліотечна справа і бібліотека коледжу провели Бібліотечний перформанс , під назвою «Бібліотека – діалог,культура, мир»,присвячений Всеукраїнському дню бібліотек. Масовий захід підготували працівники бібліотеки зі сприяння викладачів комісії бібліотечних дисциплін. Були використані новітні активні форми роботи, а саме: бібліотерапія, фотоколаж, імідж-коктейль, анонс – акція. Захід організували за участю студентів спеціальності.

Bib perfom


1234

bibliofest

Захист Вітчизни у будь-які часи та в будь-якій державі завжди мав пріоритетне значення.  Українське жіноцтво завжди було рішучим прихильником державницької ідеї. Українки ніколи не ховалися за спинами чоловіків, завжди стояли поряд зі своїми коханими, батьками, братами, надихаючи їх на подвиги, несли разом із ними важкий тягар  воєнних випробувань.

         В період визвольних змагань початку ХХ століття були жінки-добровольці, які відіграли провідну роль у справі стрілецьких організацій, які пройшовши коротке навчання, направлялись до різних військових частин, де воювали нарівні з чоловіками. Необхідно зазначити, що кожній із них довелося докласти чималих зусиль, аби реалізувати своє право «бути вояками так само, як і мужчини». До кагорти славних жінок –військових можна зачислити Олену Степанів, Софію Галечко, Олександру Соколовську, Ольгу Підвисоцьку, Артемізію Галицьку.  Саме про них бібліотека Калуського коледжу культури і мистецтв пілготувала слайд-презентацію на тему:  «Галицькі патріотки».

Може займати первинні посади:

• фахівець з інформаційних, бібліотечних систем, архівної справи;

• документознавець;

• менеджер служби документаційного забезпечення управління;

• референт в органах державного управління чи установах різних форм власності;

• фахівець у сфері документної комунікації (архіви, музеї, бібліотеки, інформаційні центри тощо);

• фахівець в установах, пов'язаних з інформаційною діяльністю;

• інформаційний менеджер;

• фахівець з впровадження новітніх інформаційних технологій на підприємствах чи установах різних форм власності.

Menu



Go to top